У цій справі йшлося про двох дітей-сиріт і їхню тітку. Старша дівчинка категорично не хотіла жити з нею. Молодший хлопчик, навпаки, називав тітку мамою і прагнув залишитися поруч.
Чому виник спір щодо опіки
Орган опіки не підтримав кандидатуру жінки: призначення її опікуном хлопчика означало б окреме проживання брата й сестри. Водночас формальне однакове рішення для обох не враховувало їхнього різного ставлення до цієї сімейної ситуації.
Ми зосередили позицію на конкретних потребах кожної дитини. Для хлопчика важливим був уже сформований емоційний зв’язок із тіткою. Позицію дівчинки також не можна було залишати поза увагою.
Що вирішив суд
За результатом розгляду тітку призначили опікуном малолітнього хлопчика. Суд врахував його прихильність до жінки та небажання сестри проживати з нею.
Це опис конкретного рішення про опіку, а не усиновлення. Він не означає, що братів і сестер слід розділяти щоразу, коли їхні побажання відрізняються.
Чому важлива індивідуальна оцінка
У подібних справах недостатньо послатися лише на родинний зв’язок дорослого з дитиною. Потрібно уважно дослідити фактичні стосунки та потреби дітей. Саме ці обставини були в центрі нашої роботи в описаній справі.
Джерело: допис адвоката Миколи Стариченка в Instagram.
Дата першоджерела в Instagram: 08.09.2025. Адаптовано для блогу: 27.09.2026.