Запорізький окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов нашого клієнта до військової частини Національної гвардії України у справі №280/7191/25. Спір стосувався звільнення зі служби через необхідність постійного догляду за особою з інвалідністю I групи.
Історичний правовий контекст: у справі застосовувалася стаття 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» в редакції станом на 04.04.2024. Її не слід сприймати як виклад чинних умов звільнення для нових звернень.
Чому довелося звернутися до суду
До рапорту були додані документи на підтвердження постійного догляду. Попри це частина неодноразово відмовлялася його розглядати та висувала формальні вимоги. Зокрема, вимагала оригінал рапорту, який уже перебував у матеріалах самої частини.
Висновки у цій справі
Суд визнав дії відповідача протиправними та зобов’язав звільнити військовослужбовця за застосованою нормою. За авторським описом, належне підтвердження догляду було ключовим, а додаткові вимоги щодо інших родичів не випливали з відповідної редакції закону.
Що важливо для оцінки іншої ситуації
Потрібні дата подання рапорту, докази його отримання, документи про догляд і відповіді командування. Застосовна редакція закону має значення, тому механічно переносити висновок цієї справи на новий рапорт не можна.
Джерело: допис адвоката Миколи Стариченка в Instagram.
Дата першоджерела в Instagram: 03.11.2025. Адаптовано для блогу: 27.09.2026.